Серед фермерів і експертів аграрного ринку постійно точаться дискусії про те, які саме олійні культури варто обирати для посіву. Прибутковість культур змінюється від року до року, і фермери реагують на це, обираючи, що сіяти — соняшник, сою чи ріпак. Варто враховувати не лише прибутковість культури, а і логістику, собівартість вирощування та ліквідність на внутрішньому ринку. Ця конкуренція — реальна економічна дилема, яка визначає, що сьогодні росте на полях.

Порівняння олійних культур за економічними показниками

Коли фермер розглядає соняшник, сою і ріпак як альтернативи, йдеться не лише про площі чи кліматичні умови, а про вигоду вирощування кожної культури. Показники рентабельності формуються з урахуванням витрат на техніку, насіння, добрива, паливо й логістику, а також сезонних коливань цін на продукцію.

  • За даними 2025 року, рентабельність соняшника залишається найвищою завдяки комбінації стабільного попиту, відносно високої ціни на насіння та можливості гнучкого використання продукції (соняшникова олія для харчових продуктів, індустрії, біодизеля тощо). Собівартість вирощування соняшника залишається прийнятною для фермерів навіть при масштабних посівах.

  • Соя приваблива високим виходом білкових шротів і олії, і перспективна для фермерів, які орієнтуються на внутрішній ринок. Рентабельність вирощування сої залежить від витрат на насіння, добрива та логістику, а собівартість вирощування сої робить її вигідною при правильному плануванні.

  • Вирощування ріпаку менш поширене, бо не завжди є куди його здавати поблизу, але якщо ви знаходитеся поблизу Чернігівської, Київської та Сумської областей — привозьте врожай ріпаку на ПрАТ «НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ». Собівартість ріпаку трохи вища через менші обсяги внутрішньої переробки.

Якщо говорити просто: з соняшником ніколи не прогадаєте, соя може бути дуже вигідною при правильній стратегії, а чи саджати ріпак залежить від того, чи є у вас зручний варіант реалізації.

Попит з боку переробних підприємств України

Станом на 2025 рік переробні підприємства України працюють над тим, щоб максимально використати потенціал вітчизняного врожаю. За даними Ukroliyaprom, загальний збір у сезоні 2025/26 може перевищити 22 млн тонн, з яких близько 17,7 млн тонн буде перероблено всередині країни, включно з соняшником, соєю та ріпаком.

  • Рентабельність вирощування соняшнику залишається найвищою, бо попит на якісну соняшникову олію є завжди.

  • Соя теж буде затребувана, бо з неї роблять високоякісний білковий шрот та олію.

  • Ріпак завдяки державним програмам і експортним митам теж достатньо привабливий, і ми його приймаємо.

Наша продукція підтверджує, що внутрішній попит на олійні культури в Україні залишається стабільним, а соняшник, соя і ріпак — надійні культури для прибутку.

Цінова стабільність і ризики волатильності

Ціни на соняшникове насіння, сою та ріпак залежать не лише від внутрішнього попиту, а й від світових тенденцій, логістики та валютних коливань.

  • У 2025 році соняшник демонструє відносно стабільні ціни завдяки високому попиту на олію та обмеженій пропозиції насіння після минулого сезону. Це створює більш прогнозований фундамент для прибутків, особливо якщо фермер планує довгострокові контракти з переробниками.

  • Попит на сою за кордоном зростає, але внутрішні ціни на олію та шрот залишаються мінливими.

  • Ріпак виявився найбільш чутливим до коливань через залежність від експорту та нові правила щодо експортних мит. Наприклад, у вересні 2025 року відсутність чіткої процедури оформлення експорту фактично зупинила постачання ріпаку та сої, що вплинуло на ціни та стабільність поставок.

Таким чином, соняшник зараз виглядає найстабільнішою культурою, соя має помірну волатильність, а ріпак найчутливіший до зовнішніх і регуляторних факторів.

Ліквідність соняшника, сої та ріпаку на внутрішньому ринку

Соняшник реалізується завжди досить вдало, бо на нього є стійкий попит, є велика інфраструктура для переробки, а торгівля включає як внутрішній, так і експортний ринки. Згідно зі статистикою, в 2025 році всередині України було оброблено близько 13 млн тонн соняшникового насіння, і навіть під час сезонних коливань попиту продовжується активний обіг, переробка і реалізація продукції. Фермери можуть відносно легко реалізувати своє насіння протягом оптимального періоду продажів.

Соя також добре реалізується, особливо коли переробники збільшують потребу у соєвій олії та шроті. Контракти з підприємствами підтримують стабільність продажів і дають фермерам змогу планувати поставки.

Ріпак має менші обсяги внутрішньої переробки, бо значна частина врожаю традиційно йде на експорт сирої продукції. Проте частина ріпаку залишається для переробки всередині країни, хоча поки що обсяги і не порівнюються з мільйонами тонн соняшника чи сої.

Як переробка впливає на вибір культури для посіву

Для фермерів вибір культури — це не лише земля і агротехніка, а логістика, договірні відносини з переробниками, ціни і ризики. Саме переробка олійних культур визначає значну частину цієї економічної математики.

  • Соняшник залишається найпопулярнішим — його насіння переробляють на соняшникову олію, шрот, фосфатидний концентрат і паливні гранули.

  • Соя цікава через виробництво соєвої олії та шроту, які активно використовуються у харчовій промисловості та тваринництві.

  • Ріпакова олія та шрот потрібні для нішевих продуктів і біодизеля. Заводи поступово розширюють напрямки переробки ріпаку, що робить цю культуру перспективною для фермерів, готових постачати насіння внутрішнім підприємствам.

ПрАТ «НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ» приймає соняшник, сою і ріпак від фермерів Чернігівської та сусідніх областей, має потужні ресурси для переробки і забезпечує справедливі умови співпраці. Обираючи нас, ви обираєте стабільний ринок збуту і довгострокову підтримку.